Коли «ідеальна зброя» виявляється не такою вже й ідеальною

Я, чесно кажучи, досі трохи в шоці, як A24 могла випустити настільки прохідний фільм. З огляду на задум і команду, яка стоїть за ним, я очікувала значно більшого.

За сюжетом колишня військова снайперка Селеста живе із донькою у віддаленому трейлерному парку, коли на волю вириваються генетично модифіковані суперсолдати. Здавалося б, ідеальна основа для кривавого екшн-горору в дусі старих B-movie.

➕Що сподобалося:

• Адріа Архона — безумовно, один із головних плюсів. Вона переконливо виглядає в ролі героїні бойовика й легко тягне на собі більшість екранного часу.

• Атмосфера. Пустельні локації, трейлерний парк, ретроестетика, відсилання до Джона Карпентера та загальний вайб експлуатаційного кіно 80-х створюють потрібний настрій. Фільм справді виглядає стильно.

• Музика. Електронний саундтрек добре підтримує напругу й додає фільму олдскульного жанрового настрою.

• Деякі персонажі та акторські роботи. Дан Стівенс і Дрю Старкі явно отримують задоволення від своїх дивакуватих ролей, а поява знайомих облич із класичних бойовиків теж додає шарму.

• Хронометраж. Усього 92 хвилини, тому фільм не встигає остаточно набриднути, навіть коли сценарій починає буксувати.

➖ Що не сподобалося:

• Стільки тупості, що часом просто жесть. Персонажі приймають рішення, від яких хочеться запитати: «Ви серйозно зараз?» Логіка багатьох подій явно принесена в жертву жанровій умовності.

• Екшен слабший, ніж обіцяє концепція. Для фільму про генетично модифікованих суперсолдатів і колишню снайперку бойових сцен відчутно мало, а частина з них зовсім не вражає. Критики теж відзначали, що стрічці бракує масштабніших екшен-сцен і більшої кількості жорстокості.

• «Ідеальні машини для вбивств» виявилися не такими вже й ідеальними. Їхня загрозливість добре працює на рівні задуму та зовнішності, але під час безпосередніх зіткнень напруга часто зникає.

• Жанровий коктейль не завжди працює. Тут намагаються поєднати слешер, сатиру, наукову фантастику та B-movie бойовик. Ідея цікава, але тон постійно змінюється, через що окремі елементи не складаються в цілісну історію.

• Сатира могла бути гострішою. Фільм торкається теми військових експериментів, ветеранів і державної машини, але ці мотиви залишаються радше фоном, ніж повноцінною частиною історії.

Фільм не нудний і має кілька справді вдалих моментів, але після перегляду залишається відчуття: з цього можна було зробити набагато божевільніше, кривавіше та видовищніше кіно.