«На один раз»
Оцінка редакції KinoDobirka
6,5 / 10
Фільм починається в недалекому минулому, а саме в 2021 році. Френсіс Гауген працювала в Facebook і бачила зсередини те, що компанія воліла б приховати. Алгоритми, які підсилюють агресію. Вплив на підлітків, дезінформація, яка розповзається швидше за правду. Френсіс копіює тисячі внутрішніх документів і передає їх журналісту The Wall Street Journal Джеффу Горвіцу.
Далі все як у класичному трилері про викривачів. Публікація, слухання в Конгресі та тиск корпорації, спроби дискредитувати. Марк Цукерберг намагається втримати обличчя, поки його імперія тріщить по швах. Це не прямий сиквел Соціальної мережі. Це радше духовний спадкоємець. Перший фільм розповідав, як хлопець створив сайт. Другий розповідає, що цей сайт зробив зі світом.

Що вийшло добре
Діалоги. Це Соркін у найкращій формі, швидкі, гострі, саркастичні. Персонажі не просто розмовляють, вони фехтують словами. Навіть звичайна нарада в редакції виглядає як дуель. Оглядачі фільмів пишуть, що до сценарної роботи, особливо до побудови історії та діалогів, у них практично немає претензій.
Актори. Майкі Медісон грає Френсіс. Вона тиха, вперта і вперто не хоче бути героїнею. The Time пише, що Соркін віддав їй майже весь фільм, і саме її стримана присутність робить його живим. Джеремі Аллен Вайт грає журналіста, який нюхом чує історію. Джеремі Стронг грає Цукерберга так, що йому віриш. Vogue зазначає, що його герой викликає відразу, і це позитив.
Темп. Фільм не провисає в моменті, все досить рівно і стабільно - дві години пролітають швидко. Соркін уміє тримати увагу на переговорах, дзвінках і документах. Суспільне пише, що він перетворює нудну, але важливу історію на захопливий фільм розслідування у найкращих традиціях Усієї президентської раті.
Що не спрацювало
Режисура. Це головна проблема. Соркін як сценарист геніальний, а Соркін як режисер поки що вчиться. Оглядачі фільмів прямо зазначають, що його режисерський стиль нагадує звичайну телевізійну драму. Сіру, візуально нецікаву й до біса банальну. Фінчер умів створити напругу з нічого. Соркін уміє створити напругу лише зі слів. І коли слова закінчуються, стає порожньо.
Обережність. Назва обіцяє розплату, цей фільм обіцяє удар, але удару немає. Режисер ніби боїться когось образити, він показує, що Facebook робив погані речі, але не показує, наскільки поганими вони були насправді. The Boston Globe пише, що якби фільм вийшов на три роки раніше, він був би доречнішим. Зараз він не розповідає нічого, чого ми ще не знаємо, а проблеми соцмереж стали ще гіршими. BBC ще жорсткіше: фільм про те, як соцмережі впливають на людей, сам не вплине ні на кого.

Фінал. Він стерильний, проблема залишається і Цукерберг залишається. Система залишається, глядач виходить із залу з відчуттям, що подивився гарну лекцію, але не подивився кіно. Variety називає фільм менш людяним, менш відвертим і менш пов'язаним, ніж попередник.
Жіночі персонажі. Mashable пише, що схильність Соркіна зображати жінок або сексуальними, або сварливими, або і тим і тим, підриває історію, яку він намагається розповісти. Це не нова претензія до Соркіна, але тут вона звучить особливо голосно, бо головна героїня саме жінка.
Що кажуть критики та рейтинги
Оцінки розділилися. На Rotten Tomatoes фільм має 55-69% від критиків залежно від вибірки. Metacritic дає 46-54 зі 100. IMDb тримає 6.7 з 10. CinemaScore поставив B-. Для Соркіна це один із найслабших стартів. Але глядачі ставляться до фільму тепліше, ніж критики. Popcornmeter на Rotten Tomatoes показує 73-74%. Люди хвалять акторів, темп і тему. Критики хвалять діалоги, але ругають режисуру.
Моя оцінка
6.5 з 10
Це хороший фільм, він точно не поганий - але й не той, на який чекали глядачі. Соркін написав чудовий сценарій і зняв його посередньо. Діалоги тримають, актори тримають, тема тримає. Але режисура не дає їм злетіти. Це як слухати геніальну розмову в кімнаті, де хтось забув увімкнути світло, чути все і бачити майже нічого. Якщо ви любите Соркіна за Західне крило і Гру Моллі, вам зайде. Якщо чекали на другу Соціальну мережу, краще передивіться першу.
Кому зайде: Фанатам Соркіна, історій про технології та журналістських розслідувань. І тим, хто любить дивитися, як розумні люди сваряться в гарно написаному сценарії.
Спойлер-розбір
Френсіс Гауген публікує документи. The Wall Street Journal випускає серію статей The Facebook Files. Гауген виступає перед Конгресом. Вона говорить спокійно, чітко і без пафосу. Цукерберг публічно заперечує провину, але репутація компанії вже зруйнована. Фінал не показує покарання. Він показує лише те, що правда вийшла назовні. Але нічого не змінилося. Цукерберг залишається при владі. Facebook залишається Facebook. Френсіс залишається з відчуттям, що зробила те, що могла. І це все.
Поділитися оглядом
Коментарі (0)
Не вдалося оновити коментарі — спробуйте ще раз
Поки що тихо.
Маєте що додати до огляду? Розкажіть про враження — станьте першим у коментарях.